Споживча кооперація України — це один із основних гравців на економічному полі в основному сільської місцевості. Звичайно, заперечувати те, що історичні перебудови не вплинули на її майже 100-річний розвиток, було би не правильно. Найважчими для підприємств споживчої кооперації стали кінець 90-х і початок 2000-х рр. У цей час спостерігалося значне скорочення обсягів діяльності в усіх напрямках (торговельна, заготівельна діяльності, а також виробництво та громадське харчування). Зазначена тенденція була спричинена гіперінфляцією і, як наслідок, нестачею власних обігових коштів для організації діяльності, а також зубожінням населення.
Нинішні перетворення, пов’язані з економічним і соціальним становищем України, безпосередньо відображаються на динаміці процесів, які відбуваються сьогодні у Тернопільській споживспілці. Час не стоїть на місці, і це змушує нас перебудовуватися, слідувати тенденціям і співрозмірно відповідати на виклики. Важливим, на нашу думку, є висвітлення нашої роботи у всіх напрямках, у тому числі районних споживчих товариств (райСТ), споживчих товариств (СТ), підприємств, тощо. І першим відкриє цю рубрику Бережанське районне споживче товариство.
«На переході ХХ і ХХІ сторіччя у країні почалися інфляція та банкрутство. Наше районне споживче товариство одине із небагатьох, що не зазнало банкрутства», — згадує нинішній голова правління райСТ Ярослав Гриник. Він працює у системі ще з 1975 року, адже, закінчивши Львівський торгово-економічний інститут, одразу отримав направлення для роботи у Зборові заступником головного бухгалтера. Маючи вагомий досвід і будучи безпосереднім учасником усіх змін Тернопільської кооперації, Ярослав Теофільович відмічає: «Споживча кооперація Тернопільщини нині прагне бути конкурентноздатною, прогресивною, намагається зберегти та обов’язково примножити свій потенціал. Саме тому наша діяльність спрямована на покращення наших результатів і підвищення ефективності».
Торгівля була й залишається основною галуззю діяльності як Тернопільської споживспілки в цілому, так і Бережанського райСТ зокрема. Вона відіграє велику роль у створенні торговельних зв’язків між містом і селом та забезпеченні мешканців необхідними товарами. Торгівля є нестатичною галуззю, а динамічною, у ній постійно виникають нові тренди, яким слід відповідати. У ринкових умовах вона потребує переосмислення та нових підходів, у першу чергу це стосується особливостей управління галуззю, її ресурсами, матеріально-технічною базою, що в цілому забезпечує ефективність діяльності.
Директор торгово-роздрібної організації (ТРО) Бережанського райСТ Іван Лозінський, аналізуючи стан справ за останні декілька років, підкреслює, що навіть у непростих економічних умовах вони продовжують стабільно працювати та розвиватися. Слід зазначити, що їх робота привела до результатів, адже по обсягах діяльності вони займають одні з перших місць серед споживчих товариств області.
Підприємства роздрібної торгівлі споживчої кооперації Тернопільщини є соціально-орієнтованими. Вони сприяють підвищенню рівня життя населення та розвитку соціально-побутової інфраструктури села та міста. Однак на сучасному етапі виникла велика конкуренція як з національними мережами, так і з приватними підприємствами. Іван Лозінський розповів: «За останні 4 роки мого керівництва основною метою було постійне оновлення магазинів, доведення їх до конкурентоспроможного стану та покращення якості обслуговування покупців. Зупинитись у розвитку хоч на мить означає програти конкурентам! <…> У розвиток матеріально-технічної бази вкладено майже 7 млн. грн, і ми пересвідчилися, що ці інвестиції приносять свої результати, адже загальний обсяг роздрібного товарообороту в цілому по системі споживчої кооперації нашого району у короткі терміни зріс у 2 рази».
Ярослав Гриник жартома пояснив на чому зокрема базуються успіхи в роботі Бережанського райСТ: «У старших — досвід, а в молодих — завзяття!». Важливу роль у конкурентноздатності відіграє асортимент, системна присутність на полицях товарів щоденного попиту. Голова правління наголошує, що магазини мають бути заповнені різноманітними видами продукції, при цьому зберігаючи привабливі ціни. 25% товару ТРО Бережанського райСТ переміщується через наш розподільчий склад, що дає змогу на цей товар завжди мати найкращу ціну і, відповідно, додаткову знижку, а також покривати логістичні витрати.
До важливих видів діяльності райСТ слід віднести роботу Бережанського ринку. Ринок — це не тільки традиція, яка пройшла крізь сторіччя, це субкультура. Погодьтеся, що похід на ринок завжди є чимось особливим. Слід відмітити, що на ринках присутня велика концентрація сільськогосподарської продукції, що дає змогу широкого вибору як аналогічного товару, так і його видів, а головне — по доступній ціні. Директор Бережанського ринку Михайло Мартинишин підкреслив одну з переваг такого виду реалізації продуктів: «Ринок — це можливість купити будь-що в одному місці. Вам потрібен хліб, домашні капці і, наприклад, мастила для машин — все це Ви можете знайти на нашому ринку».
Спілкуючись з Ярославом Гриником у офісі Бережанського райСТ ми не змогли пройти повз цілого ряду сьогодні вже раритету, що утворюють собою міні-музей. Тут проекспановано від обчислювальних машин до комп’ютерної техніки; від фотографій корпоративних заходів до нагород для Бережанського райСТ. «Все почалося з цієї ваги, — показує голова правління, — яка належала моєму батькові, що працював у кооперативній крамниці, вона аж 1941 року. І ось так я почав потроху збирати всі ці різноманітні історично важливі речі, створивши міні-музей Бережанського районного споживчого товариства».
Українській філософ і письменник Григорій Сковорода говорив: «Сродна праця — найсолодша річ у світі». Працювати за покликанням, любити та поважати свою роботу — от що формує щасливу людину. І саме такий колектив працює у Бережанському райСТ, який вбачає у роботі не виключно «5 на 2», а щось набагато більше. Це надихає, правда?